Поради батькам для майбутніх першокласників

                       "Бути готовим до школи - не означає уміти читати, писати й  рахувати. Бути готовим до школи - означає бути готовим усьому цьому навчитися"

 

           Складові шкільної зрілості. Мотиваційна готовність.

Що ж допоможе дитині "усьому цьому навчитися"? Передусім потрібна мотиваційна готовність до школи, тобто наявність у дітей бажання вчитися. Ви можете заперечити: "Наші діти хочуть ходити до школи і, отже, мотиваційна готовність у них є". Але бажання ходити до школи й бажання вчитися істотно відрізняються одне від одного. Дітей у цьому віці притягує усе нове.

Існують спеціальні методики визначення мотивів навчання. Можна запитати у майбутнього учня: "Що тобі подобається в школі найбільше?", "Що тебе приваблює?". Про мотиви навчання дитини можна дізнатися, створивши такі ситуації.

          Ситуація перша. Уяви собі, що мама сказала: "Ти у мене ще зовсім маленький. Важко тобі в школу ходити. Давай я піду до директора і попрошу відпустити тебе на місяць/півроку/рік. хочеш?"

         Ситуація друга. Уяви, що ти пішов гуляти й зустрів хлопчика/дівчинку шести років, який/яка ходить не в школу, а відвідує дитячий садок. Він/вона тебе запитує: "Що треба робити, щоб добре підготуватися до навчання в першому класі?" Що ти порадиш?

      Відповіді сигналізуватимуть про мотивацію особистості або на процес навчання, або на зовнішні атрибути. Крім того, інформацію про мотивацію дитини можна отримати й уході спостереження за сюжетно - рольовою грою "Школа". Готові до шкільного навчання діти вважають за краще грати у ній ролі учнів, учителя. Вони пишуть, читають, виконують завдання, відповідають біля дошки, хочуть отримати подяку.

   Окреме місце в структурі психологічної готовності дитини до школи відводиться довільності пізнавальних процесів: пам`яті, уваги, уяви та ін. Важливо, щоб у майбутнього школяра було добре сформоване вміння діяти в загальному темпі роботи групи, підкорятися загальним правилам і вимогам. Для перевірки цих умінь запропонуйте дитині намалювати чотири круги і розфарбувати три з них жовтим кольором, а один - синім. Якщо дитина малює усіма кольорами, пояснюючи, що "так красивіше", - рівень довільності пізнавальних процесів у неї поки невисокий.

 Отже, при визначенні готовності вашої дитини до навчання в школі необхідно обов`язково враховувати всі складові шкільної зрілості. 

                                 Новий режим дня без проблем

  Зміцнення здоров`я дитини - один із важливих компонентів підготовки до школи. При цьому значну увагу слід приділяти саме режиму дня й загартовуванню: ходьбі босоніж по траві, глині, камінцях, вологому піску тощо.

       У період підготовки дитини до школи необхідно поступово доповнити певні режимні моменти, зробивши режим дня наближеним до дошкільного життя. Отже, за декілька тижнів до початку навчального року дитина повинна почати адаптацію до ранніх підйомів як частину успішної підготовки до школи. Найбільш зручний час раннього підйому - сьома година ранку.

  Треба зробити час підйому посильним задоволенням. Підійдіть до дитини, погладьте по голівці, доторкніться ніжно до плеча.Коли побачите, що сон починає покидати малюка, скажіть: "Пора, сину(донечко), вставай!" Нехай дитина, навіть не розкриваючи очей, потягнеться, кілька разів повернеться  з боку на бік, витягне вперед руки. Слід пам`ятати: дитина вчиться наслідуючи, тих, хто поряд!

   Безумовно, у першокласника має бути особливий режим дня: 4 уроки тривають по 35 хвилин, в середині навчального дня - 2 великі динамічні перерви. Перший час в розкладі першокласників - 3 уроки, з метою кращого звикання до нового виду діяльності- навчальної.

                              Чи готові батьки до навчання дітей у школі?

     "Незабаром до школи!"  У багатьох батьків виникає особливе хвилювання, тривога. А якщо дитина йде до школи перший раз, то тим більше. Батьки починають розмірковувати: чи готова дитина до навчання?

     Пам`ятайте! Ваша дитина ще живе в дошкільному дитинстві: у світі ігор та іграшок, у світі вільного часу, де вона завжди успішна, де її ні з ким не порівнюють.

 - Чи готова дитина до того, щоб їй з усіх боків говорили "потрібно" і "ти зобов`язана"? 

  Пам`ятайте! Працездатність молодшого школяра - 15-20 хвилин, потім потрібен відпочинок або зміна виду діяльності.

   - Чи готова дитина до того, що їй треба "бути однією з багатьох"?

   - Чи готова дитина до того, що зміни в її житті можуть викликати схильність до захворювань?

 Пам`ятайте! Дитині обов`язково потрібне тривале перебування на свіжому повітрі та рухливі ігри.

Пам`ятайте! Дитині потрібні позитивні емоції.

- Не забувайте заглядати в рюкзак свого школяра.

 Зверніть увагу! 

До школи дитину треба готувати від народження, а першим учителем для неї будете саме Ви.

Якщо ви малюєте разом з дитиною, ліпите, то від цього подвійна користь(тільки не робіть за неї, робіть разом)

Якщо дитина разом з Вами буває в музеях, на виставках, на цікавих спекталях, то це ще один "плюс".

Якщо Ви даєте можливість дитині висловитися з того або іншого питання й намагайтесь дослухати її до кінця.

Намагайтеся:- якомога рідше вживати слово "не" : не чіпай-розіб`єш, не роби- все одно не вийде, не біжи - впадеш. Не провокуйте

свою дитину на негативні дії. Краще скажіть: "Відсунь чашку від краю", "Біжи обережно", "Спробуй! Якщо буде важко, поклич мене" та ін.

 

   Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання

1. Сприяйте дитячій самостійності. Що самостійнішою буде дитина, то краще вона зможе працювати у школі. Хваліть дитину за самостійні дії.

2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до самостійних спроб вирішення проблем. Допоможіть їй лише підказками. Не піддавайтеся їй ї не робіть за дитину те, що вона здатна виконати і сама.

3. Дайте своїй дитині попрацювати над матеріалом удома.

4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть, а не докоряйте. Не обмежуйте схвалення критикою: "9-це, звісно, чудово, але без тих двох помилок могло бути і 12".

5. Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, вищих, ніж у вчителя.

6. Будьте зразком для дитини. Вимагайте від неї не більше, ніж від себе. Не примушуйте її читати, якщо не читаєте самі.

7. Говоріть позитивно про школу, вчителів. Якщо ви маєте претензії до вчителя, не варто це обговорювати при дитині.