Освітні програми для 10 класів

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор _______   О.П. Кондик

____________ 2018

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

спеціалізованої загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 316

з поглибленим вивченням української мови

на 2018 -2019 навчальний рік

10 класи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено на засіданні

педагогічної ради

 протокол № 21

                                                                                                                              від 07 червня 2018р

                                                                 


           Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  № 316 з поглибленим вивченням української мови для 10-х класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та наказу МОН України №408 від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня». Використано таблицю  № 2,3.

 

№ додатку робочого навчального плану

Класи

Примітка

Варіант Типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України

№ 5

10-А

з українською мовою навчання, профільний предмет: українська мова та література

Таблиця № 2,3 Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з  українською мовою навчання  (наказ МОН України від 20.04.2018

 № 408)

№ 5

10-Б

з українською мовою навчання, профільний предмет: англійська  та німецьки мови

Таблиця № 2,3 Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з  українською мовою навчання  (наказ МОН України від 20.04.2018

 № 408)

 

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; обраний зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані гімназії.

Навчальний план для 10 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальні години навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано відповідно до спеціалізації школи та анкетуванням батьків та учнів – поглиблене вивчення української мови та літератури (10-А) та іноземної мови (10-Б). Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, факультативи, індивідуальні консультації.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято школою, враховуючи освітні потреби здобувачів освіти,  моніторингові особливості вступу до ВНЗ , кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання навчального плану школи  ураховано, що:

·         

кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

·         

із запропонованого переліку вибірково-обов’язкових предметів згідно анкетування учнів, батьків та кадровим забезпеченням закладу було обрано такі предмети: інформатика, мистецтво

·         

залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти використав їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів.

При складанні свого навчального плану школа збільшила кількість годин на вивчення базових та профільних предметів за рахунок годин, передбачених на вивчення профільних предметів. таким чином:

 

 

Клас

Предмет

К-ть годин

Програма

10-А

Українська мова

4

Програма для ЗНЗ, профільний рівень. 10 клас,  затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539

10-А

Українська література

4

Програма для ЗНЗ, профільний рівень 10-11 клас, затверджені наказами МОН від 23.10.2017  № 1407 та від 24.11.2017 № 1539

 

10-Б

 Перша іноземна мова (англійська)

5

Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 клас.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-k...

10-Б

Друга іноземна мова (німецька)

3

Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 клас.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-k...

        

        Курси за вибором, факультативи призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання, а також є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.  тощо. Тематика і зміст таких занять розробляються вчителями і використовуватися в освітньому процесі.  Курси за вибором, факультативи, індивідуальні консультації реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом, а саме:

Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів

10-А

10-Б

Факультативи:

3

2

Стилістика української мови

0,5

0,5

Англійська мова для ділового спілкування

0,5

0,5

Індивідуальні консультації та заняття

 

 

Історія України

0,5

 

Математика

0,5

 

Фізика

0,5

 

Географія

0,5

 

Хімія

 

0,5

Біологія

 

0,5

 

Клас

Назва курсу

Програма

10-А,Б

 

Стилістика української мови

Стилістика сучасної української мови. 10-11 кл автори Авраменко О.М., Чукіна В.Ф, К.: Грамота, 2013 р.

Лист  ІІТЗО від 02.07.2013  р.  № 14.1/12-Г-260

10-А,Б

 

Англійська мова для ділового спілкування

Навчальна програма елективних курсів з іноземних мов для старшої школи ЗНЗ / В. Г. Редько, Т.К.Полонська, Н.П.Басай [та ін.]; за наук. ред. В.Г.Редька. – К.: Педагогічна думка, 2015. Лист МОН України від 06.05.2015  № 1/11 -6491

 

           Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися по семестрах шляхом чергування, а саме:  

 

клас

І семестр

ІІ семестр

10-А,Б

Захист Вітчизни

історія України

10-А,Б

Інформатика

мистецтво

10-А,Б

хімія

географія

 

           Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та з урахуванням об’єктивних обставин мікрорайону, де розташований заклад освіти.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани школи зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем та режимом дня:

 

Режим дня

для 5-11-х класів

І урок             

08.30-09.15.

Перерва

09.15.-09.25.

ІІ урок             

09.25.-10.10.

Перерва

10.10.-10.30.

ІІІ урок             

10.30.-11.15.

Перерва

11.15.-11.35

ІV урок             

11.35.-12.20.

Перерва

12.20.-12.30.

V урок             

12.30.-13.15

Перерва

13.15.-13.25.

VІ урок             

13.25.-14.10

Перерва

14.10.-14.20.

VІІ урок             

14.20.-15.05.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і                

змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

-        

Мови і літератури

-        

Суспільствознавство

-        

Естетична культура

-        

Математика

-        

Природознавство

-        

Технології

-        

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-        

формування компетентностей;

-        

розвитку компетентностей;

-        

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-        

корекції основних компетентностей;

-        

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

-        

кандидат біологічних наук – 1;

-        

вчителі-методисти – 17;

-        

старші вчителі – 12;

-        

вчителі вищої категорії –   32;

-        

вчителі першої категорії –17;

-        

вчителі другої категорії –   14;

-        

вчителі категорії спеціаліст – 18.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН № 406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

·      

компютери – 82од.;

·      

інтерактивні дошки – 2;

·      

проектори – 25;

·      

проекційні екрани – 25 ;

·      

книги, брошури, журнали – 41500;

·      

актова зала;

·      

конференц-зал;

·      

медичний та процедурний кабінети;

·      

бібліотека з читальною залою, електронною бібліотекою та книгосховищем;

·      

дві спортивні зали;

·      

їдальня на 248 посадкових місць;

·      

 60 навчальних кабінетів та лабораторії;

·      

три комп’ютерних класи.

Якість проведення навчальних занять:

-               

Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.

-               

Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

-               

Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.

-               

Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків.

-               

 Зв'язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

-               

Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.

-               

Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.

-               

Ефективне використання педагогічних засобів.

-               

Зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.

-               

Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.

-               

Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.

-               

 Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

-               

Широке використання ефективних форм і методів в роботі.  «Піраміда навченості учнів»:

-           

лекція-монолог - 5 %;

-           

читання (самостійне) - 10 %;

-           

аудіо-відеонавчання - 20 %;

-           

показ (демонстрація) - 30 %;

-           

дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) - 50 %;

-           

практика у процесі діяльності - 75 %;

-                              

навчання інших (дитина навчає дитину) - 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

-        

Середня успішність за результатами ЗНО + ДПА складає - 99%;

-        

Переможці ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 31 учень;

-        

Переможці ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 4 учні;

-        

Переможці ІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 10 учнів;

-        

Переможці ІІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика / Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка – 2 учні.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

·       

Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

           Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

·      

науково-методичної самостійності;

·      

органічного взаємозв'язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;

·      

визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.

·    

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

Перспективний план контролю за викладанням

 навчальних дисциплін та якістю знань, умінь і навичок учнів

п/п

Навчальні

дисципліни

2018 -2019

2019 - 2020

1

Українська  мова

*

 

2

Українська література

*

 

3

Зарубіжна література

 

 

4

Англійська мова

 

*

5

Німецька мова

 

*

6

Мистецтво

 

 

7

Математика

 

*

8

Інформатика

 

*

9

Історія України

*

 

10

Всесвітня історія

*

 

11

Громадянська освіта

*

 

12

Біологія, екологія

 

 

13

Географія

 

 

14

Фізика, астрономія

 

 

15

Хімія

 

 

16

Музика

 

*

17

Образотворче мистецтво

 

*

18

Фізична культура

 

 

19

Захист Вітчизни

 

*

20

Основи здоров’я

 

 

21

Економіка

 

 

22

Початкова школа

*

 

23

Технології

 

*

 

·    

Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.

·    

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення гімназійного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо (у тому числі, за кордоном).

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 316 з поглибленим вивченням української мови передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Структура 2018-2019 навчального року

        Структура навчального року визначена відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» , листа Міністерства освіти і науки та листа  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 063-7622 «Про  структуру 2018-2019 навчального року».

Структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітнінавчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

         Навчальні заняття  організовуються за семестровою системою:

перший семестр                    з 03 вересня по 21 грудня 2018 року;

другий семестр                     з 08 січня по 31 травня 2019 року;

Канікули будуть проведені в такі терміни:

осінні канікули                    з 29 жовтня по 04 листопада 2018 року;

зимові канікули                   з 22 грудня 2018 року по 07 січня 2019 року;

весняні канікули                  з 25 березня  по 31 березня 2019 року.    

         Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної, старшої  школи.

        У 2018-2019 навчальному році відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію  учнів у системі загальної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за 3157/26602 перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни її проведення Міністерство освіти і науки України буде затверджено додатково. 

         Навчальну практику та навчальні екскурсіі ( протокол № 21 від 07.06.2018 педагогічної ради) провести  впродовж  2018-2019 навчального року. 

 

 

Директор                                                           О.П. Кондик

 

 

Додаток 1                          

(Таблиця № 2,3 Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

з  українською мовою навчання  (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

Навчальний план на 2018-2019 н. р.

спеціалізованої загальноосвітньої школи № 316  ІІІ ступеня  з поглибленим

вивченням української мови з українською мовою навчання

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10 –А

10-Б

Українська мова

2

2+2

Українська  література

2

2+2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова(англійська)

2+3

2+1

Друга іноземна мова (німецька)

3

-

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

2

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1,5

Фізика і астрономія

3

3

Хімія

1,5

1,5

Фізична культура/ хореографія

2+1

2+1

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети

Інформатика

1,5

1,5

Мистецтво

1,5

1,5

Разом

36

35

Додаткові години 1на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

 3

2

 

Факультативні курси

Стилістика української мови

0,5

0,5

Англійська мова для ділового спілкування

0,5

0,5

Індивідуальні заняття

Історія

 

0,5

Математика

 

0,5

Фізика

 

0,5

Географія

 

0,5

Хімія

0,5

 

Біологія

0,5

 

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

         

 

     Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.

 

 

Директор                                                             О.П. Кондик

 

Додаток 2

Перелік навчальних програм

для учнів 10 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 316 з поглибленим вивченням української  мови

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

 

№ з/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

1.

Українська мова

профільний рівень,

рівень стандарту

2.

Українська література

профільний рівень,

рівень стандарту

3.

Зарубіжна література

рівень стандарту

4.

Англійська мова

профільний рівень,

рівень стандарту

5.

Німецька мова

рівень стандарту

6.

Історія України

рівень стандарту

7.

Всесвітня історія

рівень стандарту

8.

 Громадянська освіта (інтегрований курс)

рівень стандарту

9.

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

рівень стандарту

10.

Географія

рівень стандарту

11.

Інформатика

рівень стандарту

12.

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.)

рівень стандарту

13.

Хімія

рівень стандарту

14.

Біологія і екологія

рівень стандарту

15.

Мистецтво

рівень стандарту

16.

Захист Вітчизни

рівень стандарту

17.

Фізична культура

рівень стандарту

 

 

 

Директор                                                                    О.П. Кондик