День вишиванки

 

 

 

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними нитками

 

Д.Павличко

 

Вишита сорочка – невід’ємний атрибут українського народного одягу і для кожного українця має особливе значення. У давнину у вишитих символах закодовували послання на добру долю, міцне здоров’я, достаток, щастя, добробут. Із того часу вишита сорочка стала оберегом, що  мав захистити від злої долі. Кожен регіон мав свої особливі символи, за якими легко було ідентифікувати  місце походження того, хто носив вишитий одяг із орнаментом.

Із часом глибокий символізм українського одягу не втратив своє значення, а став оспівуватися у мистецтві та культурі.

В українському поетично-пісенному мистецтві тематика вишивки - у відомій пісні на слова Д.Павличка та музику П.Майбороди «Два кольори», віршах А.Малишка «Пісня про рушник», Є.Зозуляка «Розкажи ж, вишивальнице-юнко», Л.Вознюк «Сорочка-оберіг», О.Шевченко «Чорна вишиванка» та інших перлинах українського поетичного слова. Вишиванку полюбляли носити такі відомі та знакові постаті, як І.Франко, Т.Шевченко, Л.Українка, В.Стус, Б.Грінченко, Х.Алчевська, М.Заньковецька, М.Кропивницький, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Винниченко, О.Гірник, В.Чорновіл.

У сучасності вишиванка стала атрибутом не лише святкового, а й повсякденного вбрання. Із часом одягання вишиванки перетворилося на національне свято.

Ідею святкування Дня вишиванки подала у 2006 році студентка історичного факультету Чернівецького університету ім.Ю.Федьковича Л.Воронюк. День вишиванки покликаний об’єднати українців, зберегти цінності українського народу, популяризувати українську культуру. Одягти вишиванку цього дня на роботу чи навчання – такий заклик лунає до кожного українця. Така дія містить у собі ідею вираження громадянської позиції, духовної та культурної свідомості, високої освіченості.